Кревогубець Ярослав Іванович, боєць 90-го окремого аеромобільного батальону 81-ї окремої аеромобільної бригади високомобільних десантниз військ Збройних Сил України. Загинув під Донецьком.
    Народився і виріс у Шепетівці (вулиця Горбатюка, 12). Навчався у ліцеї. Любив математику, займався спортом, брав участь у спортивних змаганнях по легкій атлетиці. Захоплювався танцями, у музичній школі чотири роки його вчила хореографії Любов Костянтинівна.
     У 2006 році Ярослав закінчив ліцей. У цьому ж році вступив до Шепетівського технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету, який закінчив у 2008 році, здобувши кваліфікацію бухгалтера. Перемогло бажання стати військовим – він іде на контрактну службу у військову частину А-3730 м. Шепетівки. Ярослава, як здібного, розумного солдата, посилають на навчання у Харківський університет повітряних сил ім.І.Кожедуба. Навчання в університеті з багатьох дисциплін велося російською мовою, курсанти між собою теж розмовляли на російській. Ярослава називали «бандерою». Загострене почуття справедливості, чесності не дало йому змоги мовчати – він виступав проти російської мови, давав зауваження викладачам та курсантам. Невздовзі з’явився наказ про його відрахування з університету.
     Із Харкова хлопець повертається в рідну Шепетівку, деякий час працював експедитором торгівельної бази, та в душі залишався військовим – з однієї сторони, а добрим, світлим романтиком – з другої. Вчителі, однокласники, одногрупники, друзі по роботі згадують Ярослава товариським, веселим, вихованим, з особливою повагою ставився до жінок.
      Ярослав Кревогубець на усіх етапах свого короткого життя був патріотом – одним із перших в Шепетівці розвісив жовто-блакитний прапор на своєму будинку, читав книги про історію України, вивчав патріотичні пісні. Україна понад усе – це глибоке переконання жило в його серці та душі. Події на Майдані, а потім на сході України хвилювали Ярослава, запалювали бажання йти в лави борців за Україну.
    13 серпня 2014 року Ярослав отримав повістку із військкомату. Вважав святим обов’язком чоловіка – захищати рідну землю. Службу проходив в 90-му окремому десантному штурмовому батальйоні. Батальйон на 90 відсотків сформований з мобілізованих солдатів та сержантів. Один з кращих в боях на Донбасі.
      З листопада 2014 року підрозділи батальйону вели бої в Донецькому аеропорту. Коли бійців труїли газами у терміналі аеропорту, визвали вогонь артилерії на себе. Це батальйон героїв, вони в останню чергу покидали Донецький аеропорт. У цих подіях приймав участь і Кревогубець Ярослав. Документ свідчить, що він був учасником АТО з 15 листопада 2014 року по 22 лютого 2015 року. У відпустку Ярослав приїжджав 7 січня 2015 року. У нього були обморожені пальці ніг, погано спав. Мама згадує його слова: «Яке це щастя помитись і босими ногами ходити по підлозі в теплій квартирі. Вільно ходити по вулиці і не боятися підірватися на міні».
    Після відпустки були знову бої в зоні АТО. Ярослава «випустив» аеропорт та 22 лютого під Донецьком він загинув. Із повідомлення військової частини В1611, яке отримав Шепетівський ОМВК: «...номер обслуги – радіотелефоніст зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки солдат Кревогубець Ярослав Іванович... в службовий час під час виконання обов’язків військової служби та участі в АТО загинув 22 лютого 2015 року в районі с.Новоселівка Ясинуватського району Донецької області під час зміни позиції гаубичної самохідно-артилерійської батареї, в результаті артилерійського обстрілу колони техніки з боку бойовиків».
Посмертно Ярослав нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
     Кревогубець Ярослав був справжнім патріотом, мужньою, чесною, правдивою людиною. Він житиме в пам’яті шепетівчан вічно. Його іменем названо вулицю міста, відкрито меморіальну дошку у НВК №1.
1

Банківські реквізити

bank

Звіт директора

ЗНО - 2021

zno2021

 

Календар свят

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання 

Погода

Погода

Вибір мови

Зараз на сайті

На сайті 11 гостей та відсутні користувачі

Узнай свой IP адрес

Годинник