Щорічно 23 квітня відзначається Всесвітній день книги та авторського права. Своїм святом цей день вважають автори, видавці, вчителі, бібліотекарі та усі, хто причетний до книжкової справи. У майже 200 країнах світу відзначають Всесвітній день книги і авторського права, проголошений на 28 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 1995 року на честь трьох геніїв світової літератури: Вільяма Шекспіра (1564-1616), Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Інки Гарсіласо де ла Веги (1539-1616).
Книга – незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей. Книги дають змогу кожній культурі розповісти про себе, знайомлять зі звичаями і традиціями різних народів. Авторське право історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва. Перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів, а перша міжнародна конвенція, яка стосувалася захисту авторських прав, прийнята в інтересах книговидавців. Першим нормативним актом авторського права, який закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії “Статут королеви Анни”.
Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, вивезене у 1049 році з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, “Ізборник Святослава”, Пересопницьке Євангеліє.
Першим бібліофілом вважають київського князя Ярослава Мудрого, який славився великою любов’ю до книжок і збирав їх.
Відзначаючи Всесвітній день книги і авторського права, ми повинні акцентувати увагу на ролі книги в збереженні і примноженні культури кожної держави. Адже книга – найкращий помічник в зусиллях із захисту і збагачення культурної спадщини людства.