Третього листопада в Україні відзначили День ракетних військ та артилерії. В зв'язку з цим у військову частину міста завітали студенти Шепетівського коледжу ПДАТУ, щоб привітати командира частини та особовий склад.

Усе почалося 14 квітня 2014 року. Саме відтоді почали вживатися тепер зрозумілі всім слова "АТО", "мобілізація", "фронтовий щоденник", "на фронт"... Людей масово забирали, хоч як це б і не звучало страшно, на війну. Особливо страшною була війна 2014 року. "У мішки набивали пісок та сміття, обкладали ними машини", і так їхали відстоювати честь своєї держави. "Завдяки тому, що наш народ допоміг, оборона вистояла 14 року" – так згадують про ті часи воїни АТО.

Чи чули ви коли-небудь про організацію Пласт? Думаю, більшість скаже, що ні. І я не здивуюся, адже раніше також нічого про неї не чула, допоки в червні цього року до мого навчального закладу – Шепетівський коледж ПДАТУ – не прийшла МаринаЛожкіна (пластунка і наставниця нашого осередку в місті Шепетівка). Найперше, що мене зацікавило в організації, як тільки побачила гостей з Пласту, це вбрання представників – воно, дійсно, особливе і красиве (чимось нагадує військову форму). Під час презентації я уважно слухала Марину. Яскраві фото з пластових таборів, щирі емоції зображених дітлахів, мета та завдання організації переконували – було б цікаво спробувати і мені приєднатися до організації. Тому не вагалася – відразу написала заяву на прихильника Пласту.

З таким досить делікатним питанням американський викладач Інституту лідерства і управління Ірена Даниш приїхала з туром до України. Вона вражена та схвильована становищем сходу України, тому першим місцем подорожі став Донбас. Поспілкувавшись з населенням, Ірена була настільки приємно здивована силою духу українців, які тимчасово перебувають в зоні АТО, що вирішила переїхати з Америки на рідну землю, адже саме тут, на Україні родилися батьки Ірен.